- повноцінний
- —————————————————————————————повноці́ннийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
повноцінний
Смотреть что такое "повноцінний" в других словарях:
повноцінний — а, е. 1) Який зберігає повну, встановлену цінність (про гроші, валюту). Повноцінна валюта. 2) перен. Який відповідає певним вимогам, у якому сповна виявляється необхідна ознака, якість. Повноцінне харчування … Український тлумачний словник
повноцінний — [по/ўноц’і/н:ией] м. (на) н:ому/ н :ім, мн. н :і … Орфоепічний словник української мови
повноцінність — ності, ж. Властивість за знач. повноцінний … Український тлумачний словник
повноцінно — Присл. до повноцінний … Український тлумачний словник
попит — у, ч. Вимога на певний товар; можливість швидкого продажу певного товару. || Потреба в чому небудь. Користуватися великим попитом. •• Втори/нний по/пит ситуація на ринку, коли попит на один товар залежить від попиту на інший. Еласти/чний по/пит… … Український тлумачний словник
Авелар, Данило — Данило Авелар … Википедия
ваговитий — а, е. 1) Повноцінний вагою. 2) перен. Важливий своїм значенням. || Змістовний, авторитетний … Український тлумачний словник
справжній — 1) (такий, який є насправді, у дійсності), реальний, істинний, дійсний, фактичний, правдивий, живий, достеменний, нестеменний; щирий (про людину для посилення якоїсь її ознаки) 2) (не фальшивий, який не є копією / підробкою чого н.), непідробний … Словник синонімів української мови
зуповний — на, не, Вр. Повний, повноцінний … Словник лемківскої говірки
